зарідко
ЗАРІ́ДКО, присл., розм. Надто рідко.
— їх [коней] треба сильно держати, — додав батько. — Ти зарідко правиш тепер ними (Коб., III, 1956, 52).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ЗАРІ́ДКО, присл., розм. Надто рідко.
— їх [коней] треба сильно держати, — додав батько. — Ти зарідко правиш тепер ними (Коб., III, 1956, 52).