1. Словник української мови в 11 томах

зарізяка

ЗАРІЗЯ́КА, и, ч., розм. Те саме, що розбі́йник.

До двору бігла дружина Ганна і кричала, наче за нею гнався цілий гурт зарізяк (Минко, Вибр., 1952, 297);

Побачивши коней і озброєних на них зарізяк, перекупки чимдуж кинулись врозтіч (Сенч., На Бат. горі, 1960, 249).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарізяка — див. жорстокий; розбійник Словник синонімів Вусика
  2. зарізяка — -и, ч., розм. Те саме, що розбійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зарізяка — зарізя́ка іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  4. зарізяка — РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. зарізяка — Зарізя́ка, -ки м. = зарізака. Як несли покійника біля тюрми, то виводили і зарізяку черкеса. О. 1861. VII. 5. Словник української мови Грінченка