1. Словник української мови в 11 томах

зарікання

ЗАРІКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. заріка́тися.

Одначе, невважаючи на своє зарікання, він мусив після вечері знов танцювать (Н.-Лев., І, 1956, 379).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарікання — -я, с., розм. Дія за знач. зарікатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарікання — заріка́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. зарікання — Заріка́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зарікання — Заріка́ння, -ня с. Зарокъ. Не вважаючи на своє зарікання, він мусив після вечері знов танцювати. Левиц. Пов. 56. Словник української мови Грінченка