зарічний
ЗАРІ́ЧНИЙ, а, е. Який міститься або живе на заріччі.
Перед ним стелиться добре відомий йому вид: похилений на південь горбик саду, ..далі невеличкий шмат зарічних огородів (Фр., IV, 1950, 331);
Тіні подовшали, гостріше запахли зарічні луки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 174);
Щодня за чередою йшла ота зарічна дівчинка… (Забіла, У.. світ, 1960, 93).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарічний — -а, -е. Який міститься або живе на заріччі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зарічний — зарі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- зарічний — Зарі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зарічний — Зарічний, -а, -е Зарѣчный. Словник української мови Грінченка