засаджувати
ЗАСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех.
1. Садячи рослини, дерева, повністю займати ними ділянку землі.
Лісника хвилює те, що вирубки не засаджують негайно лісом (Іваничук, Не рубайте.., 1961, 121);
Засіє й засадить Паміра своєю рукою город, все сходить та росте, як на дріжджах (Н.-Лев., IV, 1956, 17);
Колись запущений двір огородили високими штахетами, половину садиби засадили культурним садом, перед вікнами насіяли квітів (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 40).
2. Ув’язнювати, позбавляти волі.
Засадили [Хруща] в тюрму за залізні штаби (Мирний, II, 1954, 43);
Він ніяк не відступав і не хотів відступити від своєї думки засадити Оксану в острог (Л. Янов., І, 1959, 49).
3. за що, до чого або з інфін. Примушувати робити що-небудь (звичайно сидячи).
Панночок.. Засадим до книжок (Г.-Арт., Байки.., 1958, 147);
Щоб Оленка не тинялась без діла, не нудьгувала, мати її засадила за веретено (Горд., II, 1959, 25);
Так Хомі й не довелося на цей раз засадити Маковея чистити бараболю (Гончар, І, 1954, 305).
4. З силою, різким рухом устромляти якийсь предмет у що-небудь.
Схватив [Низ] його за чуб рукою, Меч в серце засадив другою (Котл., І, 1952, 229);
— Ти не галасуй, не матляй перед ним [собакою] пеленою, а норови палицю йому засадити в горлянку (Гончар, Таврія.., 1957, 16);
// тільки док., розм. Засунути що-небудь всередину чогось (переважно руку).
— Я вже хотів витягти з кишені сірники.. Вже був і руку засадив в кишеню та тільки побоявся наробити пожежі, — жартував Леонід Семенович (Н.-Лев., IV, 1956, 180).
Значення в інших словниках
- засаджувати — Садити, (за ґрати — ще) ув'язнювати, позбавляти волі, запроторювати; (ніж) вганяти; док. ЗАСАДИТИ, (руку в кишеню) встромити, засунути, запхати. Словник синонімів Караванського
- засаджувати — -ую, -уєш, недок., засадити, -саджу, -садиш, док., перех. 1》 Садячи рослини, дерева, повністю займати ними ділянку землі. 2》 Ув'язнювати, позбавляти волі. 3》 за що, до чого або з інфін. Примушувати робити що-небудь (зазвичай сидячи). Великий тлумачний словник сучасної мови
- засаджувати — заса́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- засаджувати — ЗАБИВА́ТИ (б'ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь), ВБИВА́ТИ (УБИВА́ТИ), ЗАГАНЯ́ТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ розм., ЗАСА́ДЖУВАТИ розм. (різко, із силою). — Док. Словник синонімів української мови
- засаджувати — Заса́джувати, -джую, -джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- засаджувати — Засаджувати, -джую, -єш сов. в. засади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Засаживать, засадить. Кукол наробили, куток засадили. Макс. (1849), 104. 2) Засаживать, засадить (огородъ, садъ и пр.). 3) Засаживать, засадить, посадить, заключать, заключить. Словник української мови Грінченка