засвоєний

ЗАСВО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засво́їти.

Йон ззирнувся з жінкою. Та, з засвоєним в останні часи загадковим виглядом, здвигнула плечима (Коцюб., І, 1955, 271);

У них були чудові голоси і хороша манера співати, засвоєна від батька (Моє життя в мист., 1955, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засвоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засвоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засвоєний — засво́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. засвоєний — Засво́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)