1. Словник української мови в 11 томах

заселювати

ЗАСЕ́ЛЮВАТИ див. заселя́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заселювати — ЗАСЕЛЯТИ залюднювати, залюдняти; (край) населяти, населювати, осаджувати <док. осідати> у; пор. КОЛОНІЗУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. заселювати — див. заселяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заселювати — засе́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. заселювати — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  5. заселювати — Заселювати, -люю, -єш и заселя́ти, -ля́ю, -єш сов. в. заселити, -лю́, -лиш, гл. Заселять, заселить. Аф. Словник української мови Грінченка