засиджений

ЗАСИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до заси́діти.

Засиджена мухами лампочка під стелею, наче нічник у тюремній камері, додавала приміщенню занедбаного, непривабливого вигляду (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 168);

Швидкий осміхнувся, позіхнув і, щільніш закутуючись пледом, простяг засиджені ноги (Вас., І, 1959, 355);

Вікентій Петрович.. починав читати навстоячки: чогось не хочеться сідати на меблі, оббиті дорогою, але вже засидженою матерією (Стельмах, Хліб.., 1959, 424).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засиджений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до засидіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засиджений — заси́джений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. засиджений — Заси́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)