засинання

ЗАСИНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. засина́ти.

Він прислухається [до мелодії] і почуває в ній засинання (Досв., Вибр., 1959, 364);

*Образно. Ні вітанням, ані репліками пошепки не порушували ці люди засинання дня під садовими тінями (Ле, Міжгір’я, 1953, 199).