засипаний

ЗАСИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засипа́ти¹ 1-5.

Просторий бункер мало не до стелі був засипаний блискучим антрацитом (Гончар, III, 1959, 254);

Аж до самого небосхилу розляглося засипане снігом, поле (Коцюб., І, 1955, 110);

Поки поїзд спинився, Горький був уже весь засипаний квітами (Баш, На берегах.., 1962, 29);

Капуста добра, з салом, ще й крупами засипана (Фр., 1,1955, 235);

// заси́пано, безос. присудк. сл.

[Тетяна:] Тут не твоє засипано, а наше, То і не пхайсь до нашого млина (Коч., 1, 1956, 512).