1. Словник української мови в 11 томах

заскалити

ЗАСКА́ЛИТИ див. заска́лювати.

ЗАСКАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док., перех. Те саме, що заска́бити.

Заскалить собі дитина ногу. Кілька раз на день, як ходить, Вийме терен та й гадки не має (Фр., XIII, 1954, 455);

— Пальця заскалив, а прикидаєшся, що вбитий! Теж мені — герой!.. (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 433).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заскалити — заска́лити дієслово доконаного виду око заскали́ти дієслово доконаного виду загнавши колючку, скабку Орфографічний словник української мови
  2. заскалити — I заск`алитидив. заскалювати. II заскал`ити-алю, -алиш, док., перех. Те саме, що заскабити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заскалити — МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. заскалити — Заскалити, -лю́, -лиш гл. Занозить. Заскалив палець. Камен. у. Словник української мови Грінченка