заскрекотати

ЗАСКРЕКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАСКРЕКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док.

1. Почати видавати короткі звуки, що нагадують скрегіт, тріск (про птахів, комах).

Почався концерт. Шпаки заспівали жайворонками, зацвірінчали горобцями, ..заскрекотали сороками (Грим., Незакінч. роман, 1962, 205);

Дві сороки прилетіли й заскрекотіли на дубі (Донч., Вибр., 1948, 211).

2. перен. Почати утворювати різкі, короткі й часті звуки (про предмети, механізми).

На другий день за Татарськими шпилями заскрекотав кулемет (Кос., Новели, 1962, 34);

Бригада, не гаючи часу, взялась до роботи. Заскрекотіли Варина та Льонина скреперні лебідки (Ткач, Плем’я… 1961, 331).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me