1. Словник української мови в 11 томах

засліджений

ЗАСЛІ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до засліди́ти.

Пив [Антін] чай нашвидку за столом, заслідженим кришками, денцями, мокрих склянок та посадою (Коцюб., II, 1955, 283).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засліджений — заслі́джений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. засліджений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до заслідити. Великий тлумачний словник сучасної мови