засмердіти
ЗАСМЕРДІ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм.
1. неперех. Почати смердіти.
— Куди вас сьогодні? — запитав він і засмердів люлькою.. — Ідемо орати до Вишневого хутора (Тют., Вир, 1964, 8).
2. перех. Наповнити (приміщення і т. ін.) неприємним запахом.
[Єфросина:] Прийшла [тітка], накричала повну хату, засмерділа гнилими яблуками світлицю (Н.-Лев., II, 1956, 481).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засмердіти — засмерді́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- засмердіти — -джу, -диш, док., розм. 1》 неперех. Почати смердіти. 2》 перех. Наповнити (приміщення і т. ін.) неприємним запахом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засмердіти — Засмердіти, -джу, -ди́ш гл. Завонять. В повітрі засмердім смалятиною. Левиц. Пов. 188. Словник української мови Грінченка