1. Словник української мови в 11 томах

засмиканий

ЗАСМИ́КАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до засми́кати 1, 2.

Хронічно й давно хвора мати, засмиканий.. консисторією урядовець батько (Ле, Міжгір’я, 1953, 23);

*Образно. Засмиканий думками, стомившись від них, Артамонов-молодший вирішив мовчати й чекати (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 163).

2. у знач. прикм. Якого змучили важка робота, турботи, клопоти і т. ін.

Жінки.. розхристані, роздратовані, засмикані, обшарпані, а чоловіки все ж якусь там повагу злиденну мають та й одежа на них підлатана (Л. Укр., IV, 1954, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засмиканий — засми́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. засмиканий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до засмикати 1), 2). 2》 у знач. прикм. Якого змучили тяжка робота, турботи, клопоти і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови