1. Словник української мови в 11 томах

засмолювати

ЗАСМО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСМОЛИ́ТИ, смолю́, смо́лиш, док., перех.

1. Заливати, замазувати смолою отвори, щілини, дірки в чому-небудь.

В нього стоїть цеберка з смолою, якою він засмолює свої діжки (Ів., Опов.., 1949, 68);

— Потік гемонський човен! Це вже третій рік, як він тече: ніяк не зберуся законопатити й засмолити (Вишня, II, 1956, 215).

2. розм. Обливати, поливати смолою.

Під Ольшаною спалили [магнати] Данила Кожевського, обмотавши прядивом і засмоливши (Стор., І, 1957, 163).

3. розм. Забруднювати кого-, що-небудь смолою.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засмолювати — засмо́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. засмолювати — -юю, -юєш, недок., засмолити, -смолю, -смолиш, док., перех. 1》 Заливати, замазувати смолою отвори, щілини, дірки в чому-небудь. 2》 розм. Обливати, поливати смолою. 3》 розм. Забруднювати кого-, що-небудь смолою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засмолювати — Засмо́лювати, -мо́люю, -люєш; засмоли́ти, -молю́, -мо́лиш, -мо́лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. засмолювати — Засмолювати, -люю, -єш сов. в. засмолити, -лю́, -лиш, гл. Засмаливать, засмолить. Коли ти смолою засмолений, каже вовк, то дай і мені засмолити бік, а то собаки обідрали. Рудч. Ск. II. 14. Словник української мови Грінченка