1. Словник української мови в 11 томах

засновник

ЗАСНО́ВНИК, а, ч. Той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь.

В. І. Ленін був засновником і творцем Комуністичної партії і Радянської держави (Рад. Укр., 21.1 1954, 2);

Археологам вдалося встановити імена засновників деяких міст-фортець (Знання.., 9, 1965, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засновник — (той, хто заснував що-небудь) (перший) зачинатель, (взагалі) фундатор, основоположник. Словник синонімів Полюги
  2. засновник — засно́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. засновник — Ініціятор, зачинатель, фундатор, д. основник; (вчення) основоположник, обр. батько. Словник синонімів Караванського
  4. засновник — див. апостол; Творець Словник синонімів Вусика
  5. засновник — [засноўниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  6. засновник — -а, ч. Той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. засновник — ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). Словник синонімів української мови