1. Словник української мови в 11 томах

засновниця

ЗАСНО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до засно́вник.

У квітні 1945 р. уряд Української РСР при підтримці уряду Радянського Союзу зробив заяву про те, що Україна бажає приєднатися до загальної організації безпеки як одна з держав — засновниць ООН (Іст. УРСР, II, 1957, 628);

Одна із засновниць колгоспного руху в селі — Кам’яненко Єфросинія Софронівна (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засновниця — засно́вниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. засновниця — -і. Жін. до засновник. Великий тлумачний словник сучасної мови