засновуватися

ЗАСНО́ВУВАТИСЯ¹, ується, недок., ЗАСНУВА́ТИСЯ, ує́ться, док.

1. Створюватися, організовуватися.

По Глухову засновувались гуртки для вивчення політекономії (Вас., Незібр. тв., 1941, 191);

[Любов:] Ну, що ж там нового у нас за сей час? [Милевський:] Та дещо єсть: нове товариство заснувалось (Л. Укр., II, 1951, 73);

// З’являтися, виникати.

Христя.. знову почула, що туга почина підкрадатися до неї, злегка щипає за серце, на душі засновується смуток (Мирний, III, 1954, 225).

2. на чому. Мати що-небудь за основу, джерело.

На цьому, власне, і засновується образно-художня функція мови — на найповнішому, найоб’ємнішому звучанні кожного слова (Талант.., 1958, 63).

3. тільки недок. Пас. до засно́вувати¹.

ЗАСНО́ВУВАТИСЯ², ується, недок., ЗАСНУВА́ТИСЯ, ує́ться, док.

1. Снуючись, робити основу тканини.

*Образно. Вона чує, що вже якась нитка заснувалася між ними, що вона вже зв’язала, з’єднала їх докупи (Л. Янов., І, 1959, 229);

// перен. Покриватися, затягуватися густою сіткою чого-небудь.

Давні портрети якихсь козацьких полковників, Павлусевих предків, у стародавніх темних рамах ніби заснувались чорним павутинням (Н.-Лев., IV, 1956, 239);

// перен. З’являтися де-небудь, покриваючи собою щось (про густу сітку, переплетіння чогось).

Уважно дивився Андрій Перекат на обличчя мами. Воно все таке ж молоде, тільки.. більше зморщок заснувалося в куточках очей (Собко, Нам спокій.., 1959, 12).

2. перен. Наповнюватися, оповиватися, огортатися і т. ін. чим-небудь.

Найдовшим для Фільки видався саме цей день, та коли зайшло сонце і небо потемніло, заснувавшись хмарами, він, крадучись, підійшов до умовленого місця (Шиян, Баланда, 1957, 106).