заспотикатися

ЗАСПОТИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Почати спотикатися;

// Заходи́ти, забі́гати, спотикаючись.

Ранком Катерина постукала в шибку.. Франка швидко одяглася, схопилась відчиняти двері і, як на похмілля, заспотикалася по хаті (Чорн., Потік.., 1956, 41).

2. Заговорити, затинаючись.

— Мусію! Слухай мене, Мусію… — заспотикалася [Настя], шукаючи таку відповідь, яка б не зразу його приголомшила… (Речм., Весн. грози, 1961, 136).