заспівувати
ЗАСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка.
1. Починати співати (про людей).
Приємний голос заспівує «Ой Дніпро, Дніпро…» (Баш, П’єси, 1958, 89);
Отакий-то Перебендя, Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне (Шевч., І, 1963, 54);
Що це? Дід раптом заспівав, відійшовши од мене, злившися з темрявою (Ю. Янов., 1,1954, 73);
// тільки док. Заговорити співучим голосом.
Хаєцькйй.., збираючи канат на руку, заговорив-заспівав по-подільському: — Ой канате, канате, рідний наш брате! Ніде ми тебе не кинемо, скрізь понесемо з собою! (Гончар, III, 1959, 102);
// тільки док., перен. Пройнятися почуттям радісного хвилювання, захоплення.
Завтра знов сонце загляне в віконце, І збуджене серце моє заспіва (Л. Укр., І, 1951, 157).
◊ Що (яко́ї, не тіє́ї і т. ін.) заспіва́ти — що сказати, як повестися за певних обставин.
Що ж тепер заспівають Яків, Настя, коли до їх дійде про се чутка? (Мирний, IV, 1955, 64);
— От побачу, якої ти заспіваєш, коли опинишся у нас в штаті (Рибак, Час.., 1960, 428);
— Діждешся, Саво, і ти своєї слави… Прийдуть наші, і тоді ти не тієї заспіваєш! (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 266).
2. Починати кукурікати, щебетати і т. ін. (про птахів).
Починають заспівувать півні, і нічна тиша зразу озивається гомоном (Вас., III, 1960, 148);
Загегали дикі гуси, простуючи кудись високо під необмеженим небом, заспівав над нивою жайворонок (Коцюб., І, 1955, 112);
Знов сади зацвітуть, заспівають в садах солов’ї (Сос., II, 1958, 218).
3. перен. Починати мелодійно звучати (про музичні інструменти).
За рогом голосно заспівав баян, почувся дзвінкий дівочий сміх (Кучер, Чорноморці, 1956, 46);
Заспівала скрипка. Тихо, несміло відгукнувся баян (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 147);
// Починати видавати однотонні, протяжні звуки (про різні предмети).
Скрипнули двері, відчиняючись навстіж, заспівали на все подвір’я (Гончар, III, 1959, 319);
В руках у нього заспівав, засвистів фуганок, закрутилися над головою золоті стружки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 176).
4. тільки док. Виконати, проспівати пісню.
[Одарка:] А яку я пісеньку склала про свою журбу!.. Нехай колись тобі заспіваю (Кроп., І, 1958, 61);
— Як умру, то поховайте мене коло Пушкіна.. Заспівайте над могилою «Заповіт» Шевченка (Довж., І, 1958, 209).
5. тільки недок. Виконувати заспів (у 2 знач.).
Рибалки взяли весла. Зоря заспівує, Мороз і Крим підтягують (Корн., II, 1955, 216);
Заспівував Брат, і єднались в приспіві.. Гнучкі і дзвінкі молоді голоси (Перв., II, 1958, 396).
Значення в інших словниках
- заспівувати — заспі́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заспівувати — див. починати; співати Словник синонімів Вусика
- заспівувати — -ую, -уєш, недок., заспівати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Починати співати (про людей). || тільки док. Заговорити співучим голосом. || тільки док., перен. Пройнятися почуттям радісного хвилювання, захоплення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заспівувати — Заспівувати, -вую, -єш сов. в. заспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Запѣвать, запѣть. Заспівайте пісеньки ой хоч однії. Мет. 114. заспівало по́ле — говорится о шумѣ зрѣлаго хлѣба. Ой чиє ж то поле заспівало стоя, заспівало нам, хорошим женцям? Мет. 394. Словник української мови Грінченка