заспівувати

ЗАСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка.

1. Починати співати (про людей).

Приємний голос заспівує «Ой Дніпро, Дніпро…» (Баш, П’єси, 1958, 89);

Отакий-то Перебендя, Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне (Шевч., І, 1963, 54);

Що це? Дід раптом заспівав, відійшовши од мене, злившися з темрявою (Ю. Янов., 1,1954, 73);

// тільки док. Заговорити співучим голосом.

Хаєцькйй.., збираючи канат на руку, заговорив-заспівав по-подільському: — Ой канате, канате, рідний наш брате! Ніде ми тебе не кинемо, скрізь понесемо з собою! (Гончар, III, 1959, 102);

// тільки док., перен. Пройнятися почуттям радісного хвилювання, захоплення.

Завтра знов сонце загляне в віконце, І збуджене серце моє заспіва (Л. Укр., І, 1951, 157).

◊ Що (яко́ї, не тіє́ї і т. ін.) заспіва́ти — що сказати, як повестися за певних обставин.

Що ж тепер заспівають Яків, Настя, коли до їх дійде про се чутка? (Мирний, IV, 1955, 64);

— От побачу, якої ти заспіваєш, коли опинишся у нас в штаті (Рибак, Час.., 1960, 428);

— Діждешся, Саво, і ти своєї слави… Прийдуть наші, і тоді ти не тієї заспіваєш! (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 266).

2. Починати кукурікати, щебетати і т. ін. (про птахів).

Починають заспівувать півні, і нічна тиша зразу озивається гомоном (Вас., III, 1960, 148);

Загегали дикі гуси, простуючи кудись високо під необмеженим небом, заспівав над нивою жайворонок (Коцюб., І, 1955, 112);

Знов сади зацвітуть, заспівають в садах солов’ї (Сос., II, 1958, 218).

3. перен. Починати мелодійно звучати (про музичні інструменти).

За рогом голосно заспівав баян, почувся дзвінкий дівочий сміх (Кучер, Чорноморці, 1956, 46);

Заспівала скрипка. Тихо, несміло відгукнувся баян (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 147);

// Починати видавати однотонні, протяжні звуки (про різні предмети).

Скрипнули двері, відчиняючись навстіж, заспівали на все подвір’я (Гончар, III, 1959, 319);

В руках у нього заспівав, засвистів фуганок, закрутилися над головою золоті стружки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 176).

4. тільки док. Виконати, проспівати пісню.

[Одарка:] А яку я пісеньку склала про свою журбу!.. Нехай колись тобі заспіваю (Кроп., І, 1958, 61);

— Як умру, то поховайте мене коло Пушкіна.. Заспівайте над могилою «Заповіт» Шевченка (Довж., І, 1958, 209).

5. тільки недок. Виконувати заспів (у 2 знач.).

Рибалки взяли весла. Зоря заспівує, Мороз і Крим підтягують (Корн., II, 1955, 216);

Заспівував Брат, і єднались в приспіві.. Гнучкі і дзвінкі молоді голоси (Перв., II, 1958, 396).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заспівувати — заспі́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заспівувати — див. починати; співати Словник синонімів Вусика
  3. заспівувати — -ую, -уєш, недок., заспівати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Починати співати (про людей). || тільки док. Заговорити співучим голосом. || тільки док., перен. Пройнятися почуттям радісного хвилювання, захоплення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заспівувати — Заспівувати, -вую, -єш сов. в. заспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Запѣвать, запѣть. Заспівайте пісеньки ой хоч однії. Мет. 114. заспівало по́ле — говорится о шумѣ зрѣлаго хлѣба. Ой чиє ж то поле заспівало стоя, заспівало нам, хорошим женцям? Мет. 394. Словник української мови Грінченка