1. Словник української мови в 11 томах

застигти

ЗАСТИ́ГТИ¹ див. застига́ти¹.

ЗАСТИ́ГТИ² див. застига́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застигти — засти́гти 1 дієслово доконаного виду затвердіти; захолонути; зупинитися засти́гти 2 дієслово доконаного виду застати Орфографічний словник української мови
  2. застигти — I див. застигати I. II див. застигати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. застигти — (і) мі́сце засти́гло за ким—чим, по кому—чому. Хтось безслідно зник, щось зникло. — Кумо, чогось ваш півень сьогодні не піяв (не співав), чи не захворів? — Не піяв і вже не запіє, голубонько. Встаю рано, а за ним і за курми місце застигло (Ю. Фразеологічний словник української мови
  4. застигти — ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В'Я́ЗНУТИ (ставати в'язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози — братися згустком)... Словник синонімів української мови
  5. застигти — Застигти см. застигати. Словник української мови Грінченка