застогнати

ЗАСТОГНА́ТИ, стогну́, сто́гнеш, док.

1. Почати стогнати; видати стогін (у 1 знач.) (про людей).

Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав (Вовчок, І, 1955, 325);

Спочатку мученик мовчав, і тільки сльози текли по непорушному лиці, мовчав на допити, мовчав на всі погрози, раз застогнав, — і мук ще додали ченці (Л. Укр., І, 1951, 240);

Вона вдарилася лобом об одвірок, тихо застогнала (Тют., Вир, 1964, 422);

// Почати видавати звуки, що нагадують стогін (про птахів і тварин).

Обізвався в лісі пугач, застогнав сумно та страшно таким голосом, яким кричать люди в лиху годину перед наглою смертю (Н.-Лев., І, 1956, 60);

Забились і застогнали високим стогоном поранені коні (Довж., III, 1960, 35);

// Глухо завити, загудіти (про стихійні сили природи, предмети і т. ін.).

І став вітер на могилі Сумно голосити; То завиє, то застогне, Жалібно заллється (Пісні та романси.., II, 1956, 137);

Море застогнало від розривів бомб (Ткач, Жди.., 1959, 37);

Васса взяла кілька акордів, Рояль застогнав, хлюпнув весняним дощем, ..залився радісним сміхом (Епік, Тв., 1958, 133);

Застогнала земля під кінськими копитами (Кач., Вибр., 1953, 22);

Сколихнувсь туман, Застогнав лиман, Мов старий, глухий Дідуган (Ус., Листя.., 1956, 25);

// Наповнитися стогоном, гулом.

Провалився козак, Стрепенувся байрак, А могила застогнала (Шевч., І, 1951, 382);

Застогнала і затряслася тухольська долина від страшного удару (Фр., VI, 1951, 116);

Застогнали від плачу, наруги полустанки, вокзали, вузли… (Гонч., Вибр., 1959, 90).

2. Почати говорити із стогоном, жалісливо, протяжно.

«Ох, голубе! — Лисиця застогнала, — Бодай би вже й не жить. Як отаке терпіть!» (Гл., Вибр., 1957, 35);

— Людоньки, то невже ви нас і дітей наших кинете на поталу, — застогнала Устина, міцніше притуляючи дитину до грудей (Стельмах, І, 1962, 356);

— Але ж мене заручили! — застогнав він якось безрадно. Суліман торкнувся його плеча. — Ну, ну! Заручили — це ще не весілля (Вільде, Сестри.., 1958, 201).

3. перен. Почати страждати, мучитися під гнітом кого-, чого-небудь.

Фашистська власть настала — Україна застогнала (Укр.. присл.., 1955, 411).