1. Словник української мови в 11 томах

застраховувати

ЗАСТРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Проводити страхування, піддавати страхуванню кого-, що-небудь.

Про дядька Ананія говорили, що він зліпив сяку-таку клуню, застрахував і потім підпалив (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 41).

2. перен. Охороняти, оберігати від чого-небудь поганого, неприємного.

Павлюк говорив надто серйозно і переконливо. Здавалося, хотів своїми словами дійсно застрахувати Раю від хвороби чи від смерті (Коп., Вибр., 1948, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застраховувати — застрахо́вувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. застраховувати — -ую, -уєш, недок., застрахувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Проводити страхування, піддавати страхуванню кого-, що-небудь. 2》 перен. Охороняти, оберігати від чого-небудь поганого, неприємного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. застраховувати — ОБЕРІГА́ТИ (вживати які-небудь заходи для захисту когось, чогось, запобігання чомусь небезпечному, небажаному, шкідливому), БЕРЕГТИ́, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОХОРОНЯ́ТИ, ЗАХИЩА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЗАСТРАХО́ВУВАТИ, ОГОРО́ДЖУВАТИ від чого і без додатка... Словник синонімів української мови