застрекотати
ЗАСТРЕКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАСТРЕКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Почати стрекотати, стрекотіти, видавати короткі звуки, що нагадують тріск (про птахів, комах).
Серед води, на маленькому острівці, в верболозах, несподівано застрекотала сорока (Панч, Гомон. Україна, 1954, 59);
Прокинувся божий мир: застрекотіли коники, заспівали пташечки (Стор., І, 1957, 344);
// Почати створювати звуки, схожі на стрекотання, стрекотіння (про предмети, механізми).
Надвечір у небі застрекотав гідроплан (Гончар, II, 1959, 50);
Застрекотіли ворожі кулемети, прорізуючи темряву цівками трасуючих куль (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 271);
// безос.
Облава йшла на зближення, пострілів не було, і від нетерплячки Санько вистрелив з гвинтівки. Застрекотіло з обох боків, заляскало (Тют., Вир, 1964, 535);
// перен. Заговорити швидко, скоромовкою.
Застрекоче теща строга: — У квартирі пустота (Воскр., Цілком.., 1947, 53);
Всі почали балакати разом, показувати пальцем на Андрія. Мирон розсердився: — Та кажи хто-небудь один, а то застрекотіли всі, як сороки! (Григ., Вибр., 1959, 230).
Значення в інших словниках
- застрекотати — застрекота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- застрекотати — -очу, -очеш і застрекотіти, -очу, -отиш, док. Почати стрекотати, стрекотіти, видавати короткі звуки, що нагадують тріск (про птахів, комах). || Почати створювати звуки, схожі на стрекотання, стрекотіння (про предмети, механізми). || безос. || перен. Заговорити швидко, скоромовкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- застрекотати — Застрекота́ти, -чу́, -чеш и застрекоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. Застрекотать. Застрекотіли коники, заспівали пташечки. Стор. МПр. 22. Словник української мови Грінченка