1. Словник української мови в 11 томах

застрелений

ЗАСТРЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до застре́лити.

Ну, як тепер живе Горошиха-вдовиця, що Федька — син її, застрелений вночі? (Сос., І, 1957, 68);

// застре́лено, безос. присудк. сл.

В невеличкому гуцульському місті.. його було застрелено (Стельмах, II, 1962, 277).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застрелений — застре́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. застрелений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до застрелити. || застрелено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. застрелений — Застре́[і́]лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)