1. Словник української мови в 11 томах

застругувати

ЗАСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТРУГА́ТИ, застружу́, застру́жеш і заструга́ю, заструга́єш, док., перех.

1. Стругаючи, знімати верхній шар чого-небудь, робити щось рівним, гладеньким.

Ольга взяла ножа й хотіла трішки застругати мамі припічка (Кач., II, 1958, 21).

2. Робити гострим кінець чого-небудь.

Антон сидів за столом, застругував олівець і, ворушачи губами, усе щось вираховував (Чорн., Визвол. земля, 1959, 205).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застругувати — застру́гувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. застругувати — див. різати Словник синонімів Вусика
  3. застругувати — -ую, -уєш, недок., застругати, застружу, застружеш і застругаю, застругаєш, док., перех. 1》 Стругаючи, знімати верхній шар чого-небудь, робити щось рівним, гладеньким. 2》 Робити гострим кінець чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. застругувати — Застругувати, -гую, -єш сов. в. застругати, -жу, -жиш, гл. Застрагивать, застрогать, заострить. Словник української мови Грінченка