1. Словник української мови в 11 томах

заступниця

ЗАСТУ́ПНИЦЯ, і, ж. Жін. до засту́пник 1, 3.

Марина пробігла телеграму очима і весело до Олени: —Ну, бригадире, давай мені заступницю мерщій. Іду (Головко, І, 1957, 491);

Вона швидко, якось непомітно виробила собі ім’я великої філантропки, заступниці та помічниці всіх бідних (Фр., VI, 1951, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заступниця — засту́пниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. заступниця — -і. Жін. до заступник 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заступниця — Засту́пниця, -ці, -це! -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заступниця — Заступниця, -ці ж. 1) Замѣстительница. 2) Защитница, заступница. Чуб. III. 255. Словник української мови Грінченка