1. Словник української мови в 11 томах

засумніватися

ЗАСУМНІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., без додатка, і в чому. Почати сумніватися.

— Не може бути, щоб до нас ворог дійшов, — сказав він переконано.. — Ти так думаєш? — засумнівався Микола (Гжицький, У світ.., 1960, 12);

Хоч як ще лаяв її отець Миколай, але вона засумнівалася в правдивості його останніх слів (Стельмах, II, 1962, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засумніватися — засумніва́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. засумніватися — -аюся, -аєшся, док., без додатка і в чому. Почати сумніватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засумніватися — ПІДОЗРІВА́ТИ кого (допускати причетність до чогось негативного), ПІДОЗРЮВАТИ, ЗАПІДО́ЗРЮВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ в кому, ДУ́МАТИ на кого, розм., ЗАЗДРУВА́ТИ діал. — Док.: запідо́зрити, засумніва́тися, поду́мати. Словник синонімів української мови