засуха
ЗАСУ́ХА, и, ж. Тривала відсутність дощу влітку, що призводить до висихання грунту і загибелі рослинності.
Зробилась [у степу] превелика засуха, порепалась земля, нема ні паші, ні водопою (Стор., І, 1957, 67);
На півдні Європейської частини СРСР і Західного Сибіру часто бувають засухи (Фіз. геогр., 7, 1957, 40).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Засуха — Засу́ха прізвище Орфографічний словник української мови
- засуха — див. посуха Словник синонімів Вусика
- засуха — -и, ж. Тривала відсутність дощу влітку, що призводить до висихання ґрунту і загибелі рослинності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засуха — Посуха Словник чужослів Павло Штепа
- засуха — ПОСУ́ХА (брак дощу влітку; суха, жарка погода), ЗАСУ́ХА, СУХО́ТА розм., СУ́ША (СУШ) розм., БЕЗДОЩІВ'Я розм. Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в'ялили (М. Рильський); Дощу нема, сонечко припіка, по дорозі аж пил від засухи... (Г. Словник синонімів української мови
- засуха — Засуха, -хи ж. 1) Засуха. Покарав Господь людей превеликою засухою. Стор. І. 150. 2) Высохшее озеро. Одесс. у. (Браунеръ). Словник української мови Грінченка