засушений
ЗАСУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засуши́ти.
Діти поприносили всі свої юннатівські здобутки, експонати майбутнього клубу: гербарії, засушену і заспиртовану фауну (Мокр., Острів.., 1961, 86);
Олеся покуштувала м’яса: м’ясо було засушене, як сухар (Н.-Лев., III, 1956, 95);
// У знач. прикм.
У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Епік, Тв., 1958, 201);
Хлопчик обвив материну шию руками, пригорнувся своїм гарячим личеньком до її засушеного виду… (Мирний, І, 1954, 321).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me