1. Словник української мови в 11 томах

засюрчати

ЗАСЮРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док.

1. без додатка і у що. Почати сюрчати.

Засюрчав тривожний різкий свищик (Вас., І, 1959, 205);

Засюрчав свисток кондуктора. І поїзд рушив (Головко, II, 1957, 458);

Нагодився урядник, засюрчав мов навіжений, і довелося чоловікові втікати (Стельмах, І, 1962, 362);

Я засюрчав у судійський [суддівський] свисток, призначив штрафний за грубість (Ряб., Жайворонки, 1957, 184).

2. Почати видавати різкі короткі й часті звуки (про коників, птахів і т. ін.).

Поблизу в траві засюрчав коник (Мирний, IV, 1955, 307);

Відчувши тишу, за грубкою колискова засюрчав цвіркун (Речм., Весн. грози, 1961, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засюрчати — засюрча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. засюрчати — -чить, док. 1》 без додатка і у що. Почати сюрчати. 2》 Почати видавати різкі короткі й часті звуки (про коників, птахів і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засюрчати — СВИСТІ́ТИ (видавати свист через спеціальний пристрій), СВИСТА́ТИ, СЮРЧА́ТИ. — Док.: засвисті́ти, засвиста́ти, сви́снути, засюрча́ти. Машина свистить, і ми товпимось до вікна (М. Словник синонімів української мови