засідка
ЗА́СІДКА, и, ж. Те саме, що заса́да¹.
Я вже збирався вийти з своєї засідки та покликати прикордонників (Збан., Мор. чайка, 1959, 168);
В нашому районі добре полювання. З дому пишуть, що збираються до засідок на вовків (Сміл., Зустрічі, 1936, 113);
Підходили до табору обережно. Усяке могло бути. Може, вже десь чатує засідка (Гжицький, Опришки, 1962, 182);
Він мав вести їх такими стежками, щоб не наскочити на ворожу засідку (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 48).
На за́сідку іти́ (піти́ і т. ін.) — обирати приховане місце для очікування слушного моменту, щоб напасти на когось.
— Я вам привів четвертого, завтра на засідку підете разом, завтра пощастить (Ю. Янов., І, 1954, 83).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засідка — за́сідка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- засідка — Засіди, чати; ОК. схованка. Словник синонімів Караванського
- засідка — -и, ж. 1》 Те саме, що засада I. 2》 Вид полювання, при якому мисливець, замаскувавшись в укритті з метою відстрілу, очікує певну тварину в конкретному місці появи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засідка — I. ЗАСА́ДА (озброєний загін, замаскований для раптового нападу; приховане місце, де розташовується хто-небудь для раптового нападу), ЗА́СІДКА, ЗАЛО́ГА, ЗА́СІДИ мн., діал. Вони йшли цілу ніч, а на світанку напоролися на засаду (П. Словник синонімів української мови
- засідка — За́сідка, -дки, -дці; за́сідки, -сідок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)