1. Словник української мови в 11 томах

затаврований

ЗАТАВРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до затаврува́ти;

// затавро́вано, безос. присудк. сл.

У «Наймичці» [Карпенка-Карого] втілено глибоку ідею великого суспільного значення. У ній звеличено найбільш пригноблену й безправну частину селянства, затавровано прокляттям експлуататорську верхівку села (Життя К.-Карого, 1957, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затаврований — затавро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. затаврований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до затаврувати. || затавровано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови