1. Словник української мови в 11 томах

затакати

ЗАТА́КАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. Почати видавати рівномірні звуки (про механізми).

Малий годинник нервово забився, затріпотів, чітко затакав (Ірчан, II, 1958, 104);

// безос.

Грізна тиша. Аж ось — вибухнуло, затакало, і ліс, що спереду, зареготавсь, застогнав (Головко, І, 1957, 65).

2. Почати такати, вимовляти «так», стверджуючи що-небудь.

Чоловік вдоволено затакав (Панч, Гарні хлопці, 1959, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затакати — зата́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. затакати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Почати видавати рівномірні звуки (про механізми). || безос. 2》 Почати такати, вимовляти "так", стверджуючи що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затакати — ЗАТА́КАТИ², ає, док., розм. Почати такати (див. та́кати²), видавати рівномірні звуки (про механізми). Малий годинник нервово забився, затріпотів, чітко затакав (Мирослав Ірчан); Поїзд знову рушив .. Десь під підлогою знову одноманітно затакали колеса (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. затакати — Зата́кати, -каю, -єш гл. Начать поддакивать. Словник української мови Грінченка