затамувати

ЗАТАМУВА́ТИ див. затамо́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затамувати — затамува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затамувати — див. затамовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затамувати — ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. затамувати — Затамува́ти, -му́ю, -єш гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Житом. у. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. Опат. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив. Черк. у. Словник української мови Грінченка