затемнення

ЗАТЕ́МНЕННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. затемни́ти 1, 4.

У місті ввели затемнення (Дмит., Обпалені.., 1962, 15).

2. Предмет, за допомогою якого що-небудь затемнюють.

Вона встала, зняла з просвітлілого вікна затемнення, (Ю. Янов., II, 1954, 71).

3. Астрономічне явище, яке полягає в тому, що одне небесне тіло або його тінь закриває інше небесне тіло.

Під час повного сонячного затемнення небо темніє, і яскраві зорі можна бачити без телескопа (Астр., 1956, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затемнення — зате́мнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. затемнення — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. затемнити 1), 4). 2》 Предмет, за допомогою якого що-небудь затемнюють. 3》 Астрономічне явище, яке полягає в тому, що одне небесне тіло або його тінь закриває інше небесне тіло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затемнення — Астрономічне явище; полягає в тому, що небесне тіло перестає бути видимим повністю або частково — віддаленіше небесне тіло закривається від спостерігача ближчим або одне небесне тіло вступає у тінь ін.; місячне... Універсальний словник-енциклопедія
  4. затемнення — ЗАТЕ́МНЕННЯ (астрономічне явище), ЗАТЬМА́РЕННЯ. Найчастіше за рік буває два затемнення Сонця і два затемнення Місяця (з підручника); Говорили тоді — як поети, Як пророки — беззубі діди: Що затьмарення сонця, комета — Знак небесний земної біди (Т. Масенко). Словник синонімів української мови
  5. затемнення — Затемнення, -ня с. Затемненіе, помраченіе. Затемнення історії. К. Кр. 23. Словник української мови Грінченка