затемнюватися
ЗАТЕ́МНЮВАТИСЯ, юється і ЗАТЕМНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ЗАТЕМНИ́ТИСЯ, и́ться, док.
1. Ставати темним.
2. перен. Ставати похмурим під впливом яких-небудь почуттів, якогось стану (про очі, обличчя і т. ін.).
Настала хвилина, під час котрої погляд молодого [Михайла] затемнився (Коб., II, 1956, 103);
У Прохора була мить, коли очі його затемнились від люті. Та стримав себе (Шиян, Баланда, 1957, 45).
3. перен. Втрачати ясність, виразність.
Данило чекав. Єго [його] ясний план затемнювався (Стеф., І, 1949, 122);
Потім трохи затемнилось те ясне враження (Л. Укр., V, 1956, 45).
4. тільки недок. Пас. до зате́мнювати, затемня́ти.
Бійцям ставала ясна перспектива, яка не затемнювалася навіть важкими воєнними буднями (Багмут, Записки.., 1961, 32);
Небо затемнилося димом (Кобр., Вибр., 1954, 202).
Значення в інших словниках
- затемнюватися — зате́мнюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- затемнюватися — -юється і затемнятися, -яється, недок., затемнитися, -иться, док. 1》 Ставати темним. 2》 перен. Ставати похмурим під впливом яких-небудь почуттів, якогось стану (про очі, обличчя і т. ін.). 3》 перен. Втрачати ясність, виразність. 4》 тільки недок. Пас. до затемнювати, затемняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затемнюватися — ТЕМНІ́ТИ (ставати темним, темнішим), ЗАТЕ́МНЮВАТИСЯ, ЗАТЕМНЯ́ТИСЯ, ТЬМА́РИТИСЯ, ТЬМИ́ТИСЯ заст.; ТЕМНІ́ШАТИ (ставати темнішим); МЕ́РКНУТИ (МЕ́РКТИ) (поступово втрачати яскравість); ПРИТЕ́МНЮВАТИСЯ, ПРИТЕМНЯ́ТИСЯ, ПРИТЬМА́РЮВАТИСЯ розм. (трохи). — Док. Словник синонімів української мови