1. Словник української мови в 11 томах

затлумити

ЗАТЛУМИ́ТИ, умлю́, у́миш; мн. затлу́млять; док., перех., розм.. Подавити, заглушити.

Я не можу обернутися в покірну машину.. і затлумити в собі всі поривання (Л. Укр., III, 1952, 547);

*Образно. Так хай же слава невмируща Про тебе скрізь загомонить, І ні злоба, ні заздрість злюща її повік не затлумить (Сам., І, 1958, 152);

// рідко. Пригнітити.

[Дрейсігер:], Що се вас так затлумило? Чи вам хто в’язи скрутив? (Л. Укр., IV, 1954, 240).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затлумити — затлуми́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. затлумити — -умлю, -умиш; мн. затлумлять; док., перех., розм. Подавити, заглушити. || рідко. Пригнітити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затлумити — Заглушити, заступити Словник застарілих та маловживаних слів
  4. затлумити — ЗАГЛУША́ТИ (робити звук нечутним або менш чутним), ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ГЛУШИ́ТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ПРИТИ́ШУВАТИ, ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, ПРИТЛУМЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. затлумити — Затлуми́ти, -млю́, -миш гл. Подавить. Словник української мови Грінченка