1. Словник української мови в 11 томах

затоплення

ЗАТО́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. затопи́ти² 1, 3.

Побудовані і будуються нові села, що їх переносять із зони затоплення (Довж., III, 1960, 88);

Налагоджені до затоплення циліндричні понтони, — вони ляжуть на дно по обидва боки судна (Ю. Янов., II, 1954, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затоплення — зато́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. затоплення — -я, с. Дія за знач. затопити II 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови