заторгувати
ЗАТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
1. неперех. Почати торгувати, вести торгівлю.
2. перех. Одержати виручку в результаті торгівлі; уторгувати (гроші).
Що.. на звіриній ловлі заторгують [козаки], то все проп’ють і прогайнують (Стор., І, 1957, 273).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заторгувати — заторгува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- заторгувати — -ую, -уєш, док., розм. 1》 неперех. Почати торгувати, вести торгівлю. 2》 перех. Одержати виручку внаслідок торгівлі; уторгувати (гроші). Великий тлумачний словник сучасної мови
- заторгувати — Заторгувати, -гую, -єш гл. Заторговать. Словник української мови Грінченка