затрачати
ЗАТРАЧА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗАТРА́ЧУВАТИ, ую уєш, недок., ЗАТРА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех.
1. Використовувати, витрачати час, сили, гроші і т. ін на що-небудь з певною метою.
Краще б було, якбі всі люди говорили однією мовою, не треба б було затрачувати часу на те, щоб вивчитися чужим мовам (Мирний, V, 1955, 306);
Навряд чи й варто стільки труда затрачувать.., щоб.. прочитать дві-три скучні і сухі брошурки… (Л.. Укр.,У, 1956, 135);
Карбованець можна затратити в різних господарствах і навіть в різних галузях одного колгоспу з різною ефективністю (Ком. Укр., 5, 1960, 62).
2. діал. Втрачати що-небудь.
Полум’я натхнення.. погасає, затрачую голос душі (У. Кравч., Вибр., 1958. 255);
Як перевозився до Борщева, то і ті листи затратив (Стеф., III, 1954, 58).
Значення в інших словниках
- затрачати — затрача́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- затрачати — -аю, -аєш і затрачувати, -ую, -уєш, недок., затратити, -ачу, -атиш, док., перех. 1》 Використовувати, витрачати час, сили, гроші і т. ін. на що-небудь з певною метою. 2》 діал. Втрачати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затрачати — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови