1. Словник української мови в 11 томах

затребуваний

ЗАТРЕ́БУВАНИЙ, а, е, канц. Дієпр. пас. мин. ч. до затре́бувати.

В 1819 році від поміщиків були затребувані відомості про розміри їх земельних володінь (Від давнини… І, 1960, 217);

// затре́бувано, безос. присудк. сл.

Камищук зовсім тихо промовив: — Сина в мене, Григорія, поліція забрала… Попервах держали в тюрмі в Чернігові, а це затребувано у Київ (Сміл., Сад, 1952, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затребуваний — затре́буваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. затребуваний — -а, -е, канц. Дієприкм. пас. мин. ч. до затребувати. || затребувано, безос. присудк. сл. Затребуваний кредит — вид короткотермінового міжбанківського кредиту, що його можна затребувати та повернути у будь-який момент без права протесту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затребуваний — ЗАТРЕ́БУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до затре́бувати. Речі, не затребувані в названий строк, камера схову зобов'язана зберігати протягом трьох місяців (з мови документів); // затре́бувано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах