1. Словник української мови в 11 томах

затруювати

ЗАТРУ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАТРУЇ́ТИ, трую́, тру́їш, док., перех.

1. Додаючи отрути, робити що-небудь отруйним; отруювати.

Затруювати грунт гексахлораном можна лише там, де в міжряддях не вирощують овочевих культур (Колг. Укр., 5, 1958, 39);

— А затруїв кислиці хто? — Одна циганочка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 475);

// Насичувати повітря їдкими запахами.

Душно в хаті. Гас у лампі блима, Чадом всю кімнату затруїв… (Перв., II, 1958, 275).

2. перен. Згубно впливати на кого-, що-небудь.

Все затруїли в мені, все приглушили, підтяли в зароді (Фр., І, 1955, 330).

3. перен. Робити неприємним, тяжким, безрадісним.

[Галя:] Сваритись доведеться з батьком, а я цього не хочу, це мені затруїть життя (Сам., II, 1958, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затруювати — затру́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затруювати — -юю, -юєш, недок., затруїти, -трую, -труїш, док., перех. 1》 Додаючи отрути, робити що-небудь отруйним; отруювати. || Насичувати повітря їдкими запахами. 2》 перен. Згубно впливати на кого-, що-небудь. 3》 перен. Робити неприємним, тяжким, безрадісним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затруювати — ТРУЇ́ТИ (знищувати отрутою; насичувати щось отрутою тощо); ОТРУ́ЮВАТИ, МОРИ́ТИ (тільки знищувати); ЗАТРУ́ЮВАТИ (робити щось отруйним). — Док.: отруї́ти, затруї́ти. — Ну й тютюн у тебе, тільки гадюк труїти (П. Словник синонімів української мови
  4. затруювати — Затру́ювати, -ру́юю, -ру́юєш; затруї́ти, -трую́, -тру́їш, -тру́ять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. затруювати — Затруювати, -юю, -єш сов. в. затруїти, -рую́, -їш, гл. 1) Отравлять, отравить (кого). 2) Отравлять, отравить, напитывать, напитать ядомъ. 3) Заражать, заразить. Я не хочу, щоб вона в нас ночувала, бо одно дереться, як шкури на собі не порве: ще й нас вошами затруїть. Чернигов. у. Словник української мови Грінченка