1. Словник української мови в 11 томах

затулка

ЗА́ТУЛКА, и, ж., розм. Те саме, що за́слінка.

Розпучливий брязкіт чавунних затулок, дух житньої соломи.. підняли на ноги сім’ю (Коцюб., II, 1955, 434);

Вітер несамовито стугонів віконницями, гудів у комині, стукав затулками (Донч., VI, 1957, 375);

Баба варить вечерю, закриває комин і затулки в печі, потім сідає біля чоловіка (Тулуб, Людолови, II, 1957, 169).

ЗАТУ́ЛКА, и, ж., зоол. Рід черевоногих молюсків, які мають округло-дзигоподібну раковину з кришечкою, що зовсім затуляє устя.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затулка — за́ту́лка 1 іменник жіночого роду заслінка зату́лка 2 іменник жіночого роду, істота молюск Орфографічний словник української мови
  2. затулка — I зат`улка-и, ж., зоол. Рід черевоногих молюсків, які мають округло-дзиґоподібну раковину з кришечкою, що повністю затуляє устя. II з`атулка-и, ж., розм. Те саме, що заслінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затулка — ЗА́СЛІНКА (пристрій для закривання отвору кухонної печі), ЗА́ТУЛКА розм., ЗАСЛО́НА діал. — Зажди, дочко, я заслінкою піч затулю! (А. Словник синонімів української мови
  4. затулка — Затулка, -ки ж. Заслонка въ печи. Черк. и Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка