затуплення
ЗАТУ́ПЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. затупи́ти і стан за знач. затупи́тися 1.
Стійкістю інструмента називається час його безперервної роботи до затуплення (Токарна справа.., 1957, 81).
2. Тупа частина чого-небудь, що була, як правило, гострою.
Після випробування він [інструмент] не повинен мати помітних затуплень, вм’ятин і викришених місць (Слюс. інстр.., 1959, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затуплення — зату́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- затуплення — -я, с. 1》 Дія за знач. затупити і стан за знач. затупитися 1). 2》 Тупа частина чого-небудь, що була гострою. Великий тлумачний словник сучасної мови