1. Словник української мови в 11 томах

затупцяти

ЗАТУ́ПЦЯТИ, яю, яєш, док., розм.

1. Почати тупцяти, топтатися на одному місці, переступаючи з ноги на ногу; затупцювати.

Кінь затупцяв на місці, потім, відчувши впертого верхівця, рвонув щосили й помчав легкою пір’їною (Сміл., Зустрічі, 1936, 8).

2. Піти, попрямувати куди-небудь.

Двором затупцяли коні й задеренчало цебро, певне, фурман водив коні до води (Досв., Вибр., 1959, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затупцяти — зату́пцяти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. затупцяти — -яю, -яєш, док., розм. 1》 Почати тупцяти, топтатися на одному місці, переступаючи з ноги на ногу; затупцювати. 2》 Піти, попрямувати куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови