1. Словник української мови в 11 томах

затурбований

ЗАТУРБО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до затурбува́ти.

А він лежить у домовині Покритий квітами, вінками, Не затурбований думками — Такий ясний, спокійний нині! (Тарн., З дал. дороги, 1961, 458).

2. у знач. прикм. Стурбований, схвильований.

— А все-таки щось таке мусить там бути, —мовив затурбований.. комісар (Фр., IV, 1950, 168);

// Який виражає турботу, занепокоєння.

— Що там поробляєш? — повторив я лагідніше своє питання. — Нічого. Шукаю.. і не знаходжу,— відповів [Нестор] затурбованим голосом (Коб., III, 1956, 45);

Затурбоване обличчя.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затурбований — затурбо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. затурбований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затурбувати. 2》 у знач. прикм. Стурбований, схвильований. || Який виражає турботу, занепокоєння. Великий тлумачний словник сучасної мови