затьопаний

ЗАТЬО́ПАНИЙ, а, е, розм. Який затьопався, став брудний.

Дороги розвезло, ..так він ледве волами дотягнув і повернувся аж на другий день, затьопаний по вуха у грязюку (Речм., Весн. грози, 1961, 82);

Хтось із персоналу лікарні звернув увагу на зарослого бородою, затьопаного в мандрах, просто кажучи — підозрілого чоловіка (Ле, Ю. Кудря, 1956, 296);

Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Досв., Вибр. 1959, 216).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me