затюкати
ЗАТЮ́КАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. неперех. Почати тюкати.
— А-га-га! А тю! а держи! — засвистіли, затюкали хлопці. Тінь звернула вбік і швиденько побралась у лози (Вас., І, 1959, 308).
2. перех. Висміяти кого-нобудь, вигуками виявляючи зневагу.
[Ксенія Михайлівна:] Коли б котрийсь наймит найнявся за півціни проти других, то хіба його не затюкали б? (Кроп., IV, 1959, 95);
Ніколи в житті такого сорому не мав, як біля каси. Мене робітники мало не затюкали (Руд., Вітер.., 1958, 230);
// Залякати, часто покрикуючи на кого-небудь.
Наймичок вони [господарі] затюкали вже так, що ті втратили не тільки дар мови людської, а й здатність пересуватись (Кол., Терен.., 1959, 218).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затюкати — затю́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- затюкати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 неперех. Почати тюкати. 2》 перех. Висміяти кого-небудь, вигуками виявляючи зневагу. || Залякати, часто покрикуючи на кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затюкати — ЗАТЮ́КАТИ див. затю́кувати. Словник української мови у 20 томах
- затюкати — Аю, -аєш, док. Принизити когось, насміятись. Затюкали бідного хлопчину, а він і так сором'язливий донезмоги. Словник сучасного українського сленгу
- затюкати — Затю́кати, -каю, -єш гл. 1) Закричать: тю! 2) Запугать крикомъ на кого. Словник української мови Грінченка